Оде�ька єпархі� У�ПЦ

Site menu:

Вітаємо! | Сайт У�ПЦ | Країна Божої ла�ки | Фотоальбоми

 

ДочекалиÑ�Ñ� Стеценкового ВеликоднÑ�…
�убота, 31 травн� 2008 р.

30 травнÑ� відбулоÑ�ÑŒ відкриттÑ� ІІ музичного ФеÑ�тивалю “Стеценків Великдень”, що приÑ�вÑ�чуєтьÑ�Ñ� творчоÑ�Ñ‚Ñ– видатного українÑ�ького композитора Кирила Стеценка, а також відзначенню 1020-ої річниці ХрещеннÑ� РуÑ�и-України. Символічно, що у храмі Ð�ндріївÑ�ького Собору, що належить до УкраїнÑ�ької автокефальної церкви, почав лунати Стеценко цього року.

�дже �аме він поруч з митрополитом Ва�илем Липків�ьким �тав одним із за�новників першої незалежної та національної за духом і обр�дом україн�ької церкви – Україн�ької �втокефальної Право�лавної Церкви, отримавши 1921 р. �ан протоієре� У�ПЦ.

«Україн�ька культура єднає хри�ти�н України!» – �аме до такого ви�новку підводить відкритт� ІІ Фе�тивалю україн�ької музики і духовної культури «СТЕЦЕ�КІВ ВЕЛИКДЕ�Ь», �ке розпочинаєть�� бого�лужінн�м «Літургії Св. Йоанна Златоу�того» з музикою отц� Кирила Стеценка (1882 – 1922).

Св�ткове дій�тво при�в�чуєть�� 1020-літтю Хрещенн� Ру�и-України і здій�нюєть�� україн�ькою мовою, за україн�ьким церковним обр�дом почергово у трьох київ�ьких храмах різних хри�ти�н�ьких конфе�ій.

ФеÑ�тиваль триватиме до 11 червнÑ�, в Ñ�кому заплановані три богоÑ�лужіннÑ� (УкраїнÑ�ька Ð�втокефальна ПравоÑ�лавна Церква, УкраїнÑ�ька Греко-католицька церква та УкраїнÑ�ька ПравоÑ�лавна Церква КиївÑ�ького патріархату), а також “духовні концерти” в Софії КиївÑ�ькій та Києво-ПечерÑ�ькій Лаврі. У кожному храмі звучатиме «ЛітургіÑ� Св. Йоанна ЗлатоуÑ�того» з музикою о. Кирила Стеценка, Ñ�ка по праву вважаєтьÑ�Ñ� вершиною не лише українÑ�ької, а й Ñ�вітової музичної культури. Її антифон «БлагоÑ�лови, душе моÑ�, ГоÑ�пода» Ñ�тав одним з найулюбленіших творів шанувальників хорового миÑ�тецтва в Україні. З величезним ентузіазмом Літургію Ñ�приймали Ñ– Ñ�лухачі Ірландії, Великої Британії, Голандії, Бельгії та інших європейÑ�ьких країн. БлиÑ�кучі Ñ�тудійні запиÑ�и цього твору здійÑ�нили «ФреÑ�ки Києва» (диригент ОлекÑ�андр Бондаренко) та хор «Київ» під орудою Миколи Гобдича.

Організаторами Фе�тивалю ви�тупили Міжнародний Фонд ім. Кирила Стеценка та Міні�тер�тво культури і туризму України за підтримки �аціональної Ради з питань культури і духовно�ті.

«Якщо музика – це поведінка душі, тоді музика К. Стеценка – це поведінка україн�ької душі в моменти її �пілкуванн� з Богом» – �тверджує продю�ер і режи�ер Фе�тивалю, президент Міжнародного Фонду ім. К. Стеценка, онук композитора – Кирило Стеценко (молодший).

�втор : Тіна Пере�унько :: Uaoc.Net

Тут можете залишити �вої коментарі..

posted by fr.Yevhen @ 10:42, , links to this post

Хре�ний шл�х митрополита Павлов�ького

«І�торичний календар Кіровоградщини на 2008 рік», впор�дкований і виданий відомим в обла�ті краєзнавцем, лауреатом кількох обла�них премій Володимиром Бо�ьком, повідомл�є, що наприкінці травн� — ювілейна дата одного з фундаторів Україн�ької �втокефальної право�лавної церкви, митрополита Харків�ького та в�ієї України Івана Павлов�ького.

Очевидно, ці р�дки так і залишили�� б дл� мене �ухою і�торичною довідкою, �кби не знайом�тво із племінником митрополита, вже літнім чоловіком, але надзвичайно жвавим, цікавим і небайдужим �піврозмовником Ва�илем Трохимовичем Колі�ником.

Мешканець Кіровограда, він народив�� й вирі� у �елі Со�нівці (коли�ь Чигирин�ького повіту Київ�ької губернії, а нині — Олек�андрів�ького району Кіровоград�ької обла�ті), де здавна жила і велика родина Павлов�ьких. Його мати — двоюрідна �е�тра митрополита. �еодноразово згадувала, �к Іван приїздив у �ело, �к любив збирати навколо �ебе одно�ельців та родичів і �к гарно розповідав про церкву, про віру, про Україну, про і�торію… Бачив Івана Даниловича під ча� одного з о�танніх його приїздів у �ело — в 1934 році — і малий Ва�илько, �кий �аме тоді пішов до першого кла�у.

Пізніше Ва�иль Колі�ник дізнав��, що його близький родич — непере�ічна о�оби�ті�ть, ді�ч значного ма�штабу, але… ворог народу і рад�н�ької влади. Його тодішні �проби розпитати більше про митрополита Павлов�ького наштовхували�� на мовчанку чи холодні відмовки або й на відвертий �трах родичів. Тож не дивно, що й у ча�и незалежної України підходив Ва�иль Трохимович до цієї теми бо�зко і обережно. Колишній вій�ьковий, він не мав навиків краєзнавчої роботи. І в�е ж переважно завд�ки розлогим �погадам молодшої �е�три митрополита Федо�і, �ка померла 2001-го у віці 96 років (в о�танні роки перед �мертю вже не приховувала ні �воїх думок, ні згадок), Ва�илю Трохимовичу вдало�� зібрати чимало матеріалів про митрополита Івана Павлов�ького.

Діду�ь — поводир до �віту духовно�ті

Поширені �тереотипи про не�терпне житт� україн�ького �ел�н�тва до революції, очевидно, �то�ують�� тільки невеликого прошарку люмпенів. Ті ж, хто мав бодай невеликі земельні наділи або займав�� ремі�ництвом, не були, зві�но, багаті�ми, але жили більш-менш заможно.

Село Со�нівка, за �погадами одно�ельців, у ті роки потопало в �адах. «Поміж розлогих �блунь, вишень, груш, — пише у �воєму життєпи�і митрополита Ва�иль Колі�ник, — видніли�� біленькі хатки. В центрі �ела з-за �рібл��тих о�окорів голубів �тінами і золотив�� бан�ми храм. Трохи далі на �хід, на ви�окій горі, повільно махали крилами ші�ть вітр�них млинів. За горою ви�очіли �тепові могили, р�біли �мугами і квадратами пол�, далеко, аж до Чорного лі�у».

Тут, у Со�нівці, 1893 року в побожній �ел�н�ькій родині народив�� Іванко — майбутній митрополит україн�ької церкви. Його батько, Данило �ндрійович, — хлібороб, із колишніх реє�трових козаків, мав ші�ть де��тин землі. �а ньому, вла�не, й тримало�� в�е го�подар�тво, з �кого жила родина. Мати — Пара�ка, донька �в�щеника Їхн�кевича із �у�іднього �ела Матвіївки, була о�віченою на той ча� людиною: трохи володіла поль�ькою і німецькою мовами, �півала в церковному хорі, грала на фортепіано, багато читала, зокрема й діт�м (а їх, крім Івана, було ще четверо) вголо�. Ча�то бував Іванко і в �вого діду�� в Матвіївці. Діду�ь правив у храмі �лужбу Божу, а онук при�лужував — подавав кадило, євангеліє, п�алтир, запалював �вічки. Із діду�ем вони їздили у храми Чигирина, Медведівки, Суботова. �еодноразово бували в Холодному Яру.

Початкову о�віту Іванко здобув у Со�нів�ькій церковно-приход�ькій школі. �ле, крім того, він по�тійно читав: удома було багато різного чтива — і духовного, і �віт�ького. Коли Іванко підрі�, діду�ь Їхн�кевич потурбував�� про його дальше духовне вихованн�. �а той ча� це було не так і про�то, адже побутувала думка, що діти з хлібороб�ьких родин не здатні до церковної �лужби. Та Іван Павлов�ький закінчив Уман�ьку духовну бур�у з відзнакою і у�пішно в�тупив до Київ�ької духовної �емінарії, де, крім о�новних предметів, �пеціалізував�� на вивченні іноземних мов. Знав їх п'�ть: поль�ьку, німецьку, французьку, англій�ьку і латинь, зрозуміло — й ро�ій�ьку.

Вперше �ан �в�щеника він отримав у 1915 році разом із приходом у відомому �елі Лебедин Чигирин�ького повіту. Тут він зблизив�� зі �в�щениками Микитою Кохном та Іваном Кульчицьким, �кі допомагали відкривати нові й нові україн�ькі парафії в навколишніх �елах, а потім і в мі�ті Зінов'єв�ьку (певний ча� так називав�� нинішній Кіровоград). У 1922 році в Софії Київ�ькій митрополит Ва�иль Липків�ький ви�в�тив отц� Івана на єпи�копа Черка�ько-Чигирин�ької округи.

«Ми му�имо �терпіти це випробуванн�…»

�евдовзі Павлов�ького обрали керуючим єпи�копом Чернігівщини. � наприкінці 1926 року, коли ДПУ арештувало архіпа�тир� Харківщини, Харків�ький окружний �обор обрав на його мі�це нашого земл�ка. Він умів чудово володіти аудиторією. Його проповіді легко завойовували �ерц� і мир�н, і духовен�тва. Іван Данилович редагував журнал У�ПЦ «Церква й житт�», пи�ав праці з і�торії Україн�ької Право�лавної Церкви (у�е потім було конфі�коване �КВС).

У грудні 1930 року в Харкові відбув�� надзвичайний Собор У�ПЦ, �кий уже пильно контролювало ДПУ. Церква була фактично вз�та в облогу, але ще не розкладена з�ередини і не знищена фізично: мала 300 парафій та де��ть єпи�копів. Саме той Собор і обрав митрополитом Харків�ьким та в�ієї України Івана Павлов�ького.

Про тодішнє �тановище митрополита �відчить такий промови�тий факт: живучи з родиною при храмах (�початку при Св�то-Миколаїв�ькому �оборі, а пі�л� його зруйнуванн� — при храмі Івана Предтечі), отець Іван відробл�в трудову повинні�ть на будівництві Харків�ького тракторного заводу.

Коли �толицю України перене�ли до Києва, му�ив переїхати туди і митрополит. Умови ді�льно�ті там були ще не�терпніші, ніж у Харкові. Влада фактично ізолювала його від парафій, вз�вши підпи�ку про невиїзд, а на кафедральну парафію наклала непо�ильний податок — п'�ть ти��ч карбованців. Митрополит жив у нужденних умовах у прибудові до У�пен�ького �обору на Подолі. У той �трашний ча�, коли в Україні лютував голод, закривали�� храми, нищили�ь ікони, заарештовували �в�щеників, митрополит Іван Павлов�ький підно�ить урочи�ті�ть бого�лужінь в У�пен�ькому �оборі, запроваджує під ча� літургій лавр�ькі �піви. �езабаром влада закрила У�пен�ький �обор, ніби дл� рекон�трукції.

О�танні �вої дні парафі� митрополичої кафедри У�ПЦ доживала при храмі �в�того Микола� Прити�ки, що на Подолі. �ле в червні 1935-го влада забрала і цей храм, перетворивши його на �клад�ьке приміщенн�. Митрополита неодноразово арештовували і відпу�кали. Йому заборонили проводити бого�лужінн�, під ча� допитів зал�кували, вимагали відректи�� від віри й �ану, перейти на �лужбу до більшовиків. Сам Якір нібито обіц�в Павлов�ькому у разі згоди вз�ти його до �ебе помічником. Та Іван Данилович відповідав відмовою.

Тоді �КВС наказав йому покинути Україну. Попрощавши�ь із батьками та рідними у Со�нівці, він виїхав невідомо куди. Майже півроку рідні не мали жодної зві�тки про нього. � в грудні, �к розповідала вже в 90-х роках �е�тра митрополита Федо��, ли�тоноша прині� коротеньку запи�очку: «Дорогі мої і рідненькі, �повіщаю, що � від ва� дуже далеко. З України на� тут тридц�ть �ім. Кожної ночі вивод�ть кого�ь без поверненн�. Важко наді�ти�ь, що в цьому житті ми ще коли�ь побачимо�ь. �е журіть��. Ми му�имо �терпіти це випробуванн�. Благайте, мої любі, моліте мило�ердного Го�пода Бога, щоб �тав і за�тупив�� за на�, за наше діло Хри�тове, на оборону й житт� нашої церкви. Ваш Іван».

І лише у 1998 році племінник митрополита Ва�иль Колі�ник отримав повідомленн� від Служби безпеки Ро�ії, що Івана Павлов�ького у травні 1936 було арештовано в Білгород�ькій обла�ті, а в �ерпні трійка �КВС вине�ла вирок: роз�тріл�ти. Вирок виконано, але де могила митрополита — невідомо.

Дзвін

Кілька років тому до Кіровограда (у го�ті й до Ва�ил� Колі�ника, з �ким перед тим ли�тував��) завітав громад�нин СШ�, українець із походженн� Віталій Кохно, �ин �в�щеника Микити Кохна, доброго товариша й однодумц� Івана Павлов�ького. Коли найбільший храм Кіровограда належав до У�ПЦ (1927—1930 роки), Микита Кохно правив тут, а Віталій, тоді малий хлопчик, теж крутив�� біл� храму. Пізніше, вже виїхавши за кордон, він �тав інженером-будівельником. Багато років пропрацював за �пеціальні�тю, а коли вийшов на пен�ію, в�ю �вою енергію �тав віддавати розбудові україн�ької церкви. Пан Віталій розповів вражаючу і�торію, �ка навіки закарбувала�� в його пам'�ті.

Коли у 1930 році більшовики прийшли закривати храм, вони чому�ь почали зі зніманн� дзвонів. Один із них — найбільший — у�е не хотів проходити у пройму, через �ку його намагали�� �кинути. �айголовніший комі�ар, �кий керував «операцією», поліз нагору, кричав, ла�в��, та щойно він �пу�тив�� вниз, дзвін піддав��, по�унув�� і впав на крикливого комі�ара. Величезна ма�а відрубала голову, ноги й руки, залишивши під �клепінн�м дзвону тулуб людини. Це видовище так вразило при�утніх, що й невіруючі повірили в Го�подню кару. Більшовики облишили храм, передавши його тодішнім обновленц�м (нині це — кафедральний �обор Україн�ької Право�лавної Церкви Мо�ков�ького патріархату). Очевидно, завд�ки цій �трашній події Грецький �обор Кіровограда — чи не єдиний храм у в�ій окрузі, де за ча�ів Рад�н�ької влади не переривали�� бого�лужінн�.

Вже пізніше, у 1937 році, багатьох �в�щеників цього храму репре�овували й роз�трілювали. Та �кби з погл�ду цих і�торій гл�нути на те питанн�, що нині безперервно ди�кутуєть�� — про єдні�ть Україн�ької церкви, — то в�е було б і ��ніше, і зрозуміліше.

�втор: Світлана ОРЕЛ (Кіровоград)
Copyright © 1994-2008. «Дзеркало тижн�» В�i права захищенi.

Тут можете залишити �вої коментарі..

posted by fr.Yevhen @ 10:18, , links to this post

31 травн� - У�е�вітній день без тютюну

Сьогодні відзначаєть�� У�е�вітній день без тютюну. Цього року за пропозицією В�е�вітньої організації охорони здоров'� він проводить�� під девізом Молодь без тютюну. О�танніми роками �по�терігаєть�� виразна тенденці� до збільшенн� поширенн� табакокурінн� �еред молоді. О�обливо помітно збільшуєть�� поширенн� курінн� �еред молодих жінок.

Так, у віковій групі 20-29 років ча�тка кур�щих жінок у 10 разів більша, ніж у віці �тарше 60 років. Відповідно до доповіді В�е�вітньої організації охорони здоров'� ВОЗ Глобальне поширенн� тютюнової епідемії, 2008року, у XX �толітті щорічно від уживанн� тютюну помирали 5,4 млн. о�іб. �айбільш кур�щими країнами вважають Китай, Францію, Італію, Японію, СШ� і Ро�ію.

�а думку ек�пертів ВОЗ, найефективніший захід протидії табакокурінню - податкова. Так, збільшенн� акцизу на тютюнові вироби на 10% зменшує чи�ло курців на 4-8%.  Проблема палінн� в Україні також залишаєть�� украй напруженою. За розрахунками В�е�вітньої організації охорони здоров'� очікуєть��, що до 2020 року на Україні вживанн� тютюну �причинить більше 22% �мертей.

Тютюн є чинником ризику більше ніж 25 хвороб, що �кладають майже 75% �труктури �мертно�ті на�еленн� України.

За о�танні 3 роки ц� звичка �тала причиною �мерті більше ніж 120 ти��ч українців щорічно.

До В�е�вітнього дн� без тютюну у �віті провод�ть різні антитютюнові акції. У Ріо-де-Жанейро влада мі�та розмі�тила на вулиц�х �тенди, де в�і бажаючі могли о�оби�то переконати�� в згубно�ті шкідливої звички. Як модель ви�тупала л�лька-курець. У її тілі, виконаному з прозорого пла�тику, розміщали�� легені з паперового фільтра. Л�льці в�тавл�ли в рот �правжню �игарету, і можна було побачити, �к тютюновий дим залишає на папері коричневий наліт.

Крім того, у рамках антитютюнової акції будь-�кий курець міг безкоштовно вимірити рівень монок�иду вуглецю у видихуваному повітрі, і порівн�ти його з аналогічними показниками некур�щих людей.

За матеріалами РІ� �ово�ти, РБК

Тут можете залишити �вої коментарі..

posted by fr.Yevhen @ 6:41, , links to this post

�ині день �в�того мученика Феодота

СвÑ�тий мученик Феодот жив в Ð�нкирі ГалатійÑ�ькій в III Ñ�толітті. Він вирізнÑ�вÑ�Ñ� оÑ�обливою добротою й чуйніÑ�Ñ‚ÑŽ. У розпал гоніннÑ� при Діоклетіані (284 - 305) він поÑ�тачав хриÑ�тиÑ�н уÑ�ім необхідним Ñ– надавав їм притулок у Ñ�воєму будинку, де таємно відбувалиÑ�Ñ� БогоÑ�лужіннÑ�. СвÑ�тий Феодот відвідував хриÑ�тиÑ�н-в’Ñ�знів у темницÑ�Ñ…, викуповував Ñ—Ñ…, із благоговіннÑ�м ховав тіла мучеників, кинуті на поживу звірам.

Одного разу він витÑ�гнув з води й поховав тіла Ñ�еми Ñ�вÑ�тих мучениць, втоплених у море (пам’Ñ�Ñ‚ÑŒ 18 травнÑ�). Про це донеÑ�ли правителеві. ВідмовившиÑ�ÑŒ принеÑ�ти жертву ідолам Ñ– викривши Ñ�зичницькі омани, Ñ�вÑ�тий Феодот Ñ�повідував щиру віру в ХриÑ�та, за що його піддали жорÑ�токим катуваннÑ�м Ñ– Ñ�Ñ‚Ñ�ли мечем (+ 303). Тіло Ñ�вÑ�того мученика хотіли Ñ�палити, але бурÑ�, що піднÑ�лаÑ�Ñ�, зашкодила цьому, Ñ– його поховали за хриÑ�тиÑ�нÑ�ьким звичаєм.

Тут можете залишити �вої коментарі..

posted by fr.Yevhen @ 6:37, , links to this post

Го�поди помилуй! Кіріє Елей�он!
п'�тниц�, 30 травн� 2008 р.

Тут можете залишити �вої коментарі..

posted by fr.Yevhen @ 7:55, , links to this post

Кардинал Вальтер Ка�пер: Отношени� между нами заметно улучшили�ь
четвер, 29 травн� 2008 р.

- Ваше Вы�окопрео�в�щен�тво, каковы ваши о�новные впечатлени� от нынешней поездки в Ро��ию?

- Это был ча�тный, неофициальный визит, хот� в ходе него � в�тречал�� � Его Св�тейше�твом Патриархом �лек�ием и � митрополитами и епи�копами Ру��кой Право�лавной Церкви.

Прежде в�его, мне хотело�ь лучше познакомить�� � духовной, бого�лов�кой традицией Ру��кой Церкви – мне кажет��, �то очень важно дл� наших взаимоотношений.

�о �амое большое впечатление произвело на мен� то об�то�тель�тво, что отношени� между право�лавными и католиками заметено улучшили�ь. В�тречи, в которых � уча�твовал, проходили в �ердечной, брат�кой об�тановке. Е�ли �равнить нынешнюю �итуацию � той, что была лет де��ть назад, то она изменила�ь в позитивном направлении.

- Как прошла ваша в�треча � Патриархом �лек�ием?

- Это была очень позитивна�, друже�ка� в�треча. Мы об�удили р�д вопро�ов: � ра��казал Патриарху о �воей поездке, мы ко�нули�ь будущего диалога между нашими Церквами, причем была подчеркнута необходимо�ть продолжать �тот диалог. Во врем� бе�еды Патриарх также ко�нул�� де�тельно�ти Греко-католиче�кой Церкви на Украине, однако �тот вопро� не �тал темой об�уждени�.

- В начале вашей поездки вы �казали, что в�треча Патриарха �лек�и� II � Папой Бенедиктом XVI пока что не �тоит на пове�тке дн�. Что можно �казать по �тому поводу �егодн�, когда ваш визит близит�� к концу?

- Мы затронули �тот вопро� в бе�еде � Патриархом, однако ни о каких конкретных планах пока что речи не идет. Обе �тороны хотели бы, чтобы така� в�треча �о�то�ла�ь, но говорить о ее конкретных �роках еще рано.

- Е�ли така� в�треча в�е же �о�тоит��, в чем, по-вашему, было бы ее главное значение дл� хри�тиан�кого мира и дл� в�его мира в целом?

- Эта в�треча �тала бы �рким �видетель�твом того, что Церкви, имеющие ты��челетнюю общую и�торию, имеют также одни и те же о�новы веры, что они готовы вме�те за�видетель�твовать о �воей вере перед лицом проблем, которые возникают �егодн� в у�лови�х �екул�ризованного мира. В�треча Папы и Патриарха также �тала бы знаком того, что мы хотим продолжить наш диалог.

- Могли бы вы приве�ти примеры у�пешного �отрудниче�тва между Рим�ко-Католиче�кой Церковью � одной �тороны и мировым право�лавием – в ча�тно�ти � Ру��кой Право�лавной Церковью – � другой?

- Суще�твует не�колько уровней �отрудниче�тва между Католиче�кой и Право�лавной Церковью. Первый из них – ме�тный. Е�ли говорить о Ро��ии, то в первую очередь хотело�ь бы напомнить, что еще в 2004 году была �оздана �мешанна� коми��и� дл� об�уждени� �уще�твующих проблем. Второй уровень – �то контакты на уровне епи�копов, епархий. �а глобальном уровне Католиче�ка� Церковь ведет диалог �о в�ей Право�лавной Церковью. Мы проводим конференции по межкультурным, межконфе��иональным проблемам, мы вме�те вы�тупаем в защиту хри�тиан�ких ценно�тей, в защиту мира и �олидарно�ти во в�ем мире.

- �е могли бы вы �казать не�колько �лов о Равенн�ком документе? [в котором католиче�ка� и право�лавна� �тороны по�тарали�ь прийти к общему мнению о примате Рим�кого епи�копа в Церкви – Благове�т-инфо] Как изве�тно, он вызвал не вполне однозначную реакцию.

- Тек�т, одобренный в Равенне, до �их пор не �вл�ет�� официальным документом. Это документ бого�лов�кой коми��ии, и он не был официально утвержден ни Право�лавной, ни Католиче�кой Церковью. Я �читаю, что �тот документ �тал очень важным шагом вперед дл� обеих �торон. Мы очень рады, что такой документ е�ть, но �ледует признать, что в�е еще �уще�твует р�д проблем – в ча�тно�ти между поме�тными Право�лавными Церквами. Однако мы продолжаем об�уждать роль Рим�кого епи�копа в ходе первого ты��челети� хри�тиан�кой и�тории и надеем��, что по�тепенно в�е вопро�ы, возникающие в �в�зи � Равенн�ким документом, будут про��нены. Документ �тал лишь первым шагом в диалоге по �той теме – не более того.

Мы также надеем��, что Ру��ка� Право�лавна� Церковь о�танет�� уча�тником диалога по данному вопро�у, и �о �воей �тороны делаем в�е возможное дл� пои�ка оптимального решени� «��тон�кого вопро�а».

- В �воем по�лании к 60-летию фонда «Помощь Церкви в нужде» Папа Бенедикт XVI призвал уделить о�обое внимание апо�толату в СМИ. Об�уждала�ь ли �та тема в ходе вашей поездки в Ро��ию?

- �по�толат в �ред�твах ма��овой информации пои�тине очень важен – ведь СМИ имеют огромное вли�ние в �овременном мире. Право�лавна� Церковь также удел�ет �тому вопро�у большое внимание, мы ка�али�ь его и в ходе �егодн�шней бе�еды � Патриархом �лек�ием. Это вызов, который �тоит перед обеими Церквами.

Что ка�ает�� фонда «Помощи Церкви в нужде», о юбилее которого вы упом�нули, то � хотел бы �казать, что �та католиче�ка� организаци�, котора� дей�твует незави�имо от нашего Совета по �одей�твию хри�тиан�кому един�тву, вно�ит очень позитивный вклад, оказыва� помощь как Католиче�кой, так и Право�лавной Церкви.

- Что бы вы хотели �казать в заключение �того интервью?

- Хотел бы выразить радо�ть в �в�зи � тем, что � �нова побывал в Ро��ии и еще раз увидел, как много общего между католиками и право�лавными. Думаю, что мы про�то об�заны делать в�е от на� зави��щее ради до�тижени� полного един�тва наших Церквей. Конечно, такое един�тво может �тать только даром Божьим, но мы должны молить�� о нем.

Бе�едовал Дмитрий Вла�ов

Тут можете залишити �вої коментарі..

posted by fr.Yevhen @ 22:17, , links to this post

Парламент Канади визнав Голодомор актом геноциду

Президент України Віктор Ющенко вітає ухваленнÑ� Ð�ижньою палатою КанадÑ�ького парламенту рішеннÑ� щодо визнаннÑ� Голодомору 1932-33 років актом геноциду проти українÑ�ького народу. В інтерв’ÑŽ журналіÑ�там Ющенко повідомив, що таке рішеннÑ� було ухвалене 27 травнÑ�. "Це блиÑ�куча перемога", - Ñ�казав він.

Президент розповів, що під чаÑ� його візиту були проведені дебати в парламенті Канади із цього приводу. "Ми провели виключно конÑ�труктивну диÑ�куÑ�Ñ–ÑŽ з прем’єр-мініÑ�тром Канади. Мені здаєтьÑ�Ñ�, що вдалоÑ�Ñ� донеÑ�ти до влади Канади, чому длÑ� України Ñ” принциповим визнаннÑ� Голодомору Ð�ижньою палатою парламенту актом геноциду", - Ñ�казав Ющенко.

За матеріалами Інтерфак�-Україна

Тут можете залишити �вої коментарі..

posted by fr.Yevhen @ 9:02, , links to this post

�а Буковині хлопець підпалив п’�ть капличок і церкву

19-річний житель одного з �іл Вижницького району Чернівецької обла�ті підпалив п'�ть капличок і церкву. Як повідомили у Центрі зв'�зків із громад�ькі�тю МВС в Чернівецькій обла�ті, до Вижницького райвідділу міліції надійшло повідомленн� від жителів �ела І�па� про те, що невідомий підпалив п`�ть капличок і фа�ад церкви.

Пожежа знищила іконо�та� і дерев`�ні кон�трукції �поруд. Попередн� �ума збитків �тановить понад 30 ти��ч гривень.

Оперативники Вижницького райвідділу міліції впродовж години в�тановили і затримали за �коєне 19-річного жител� �ела цього �ела.

За �ловами правоохоронців, затриманий �коїв підпал через нервовий розлад, пов'�заний з негараздами у �ім'ї. Позбавлений належної уваги хлопець у такий �по�іб вирішив привернути до �ебе увагу родини.

В п'�ти капличках і церкві зловми�ник підпалив рушники. У церкві підпалений рушник він за�унув між дерев'�ним і пла�тиковим перекритт�м.

Займанн� у храмі вдало�� швидко ліквідувати. Пожежі в капличках зага�или завд�ки активній уча�ті жителів �ела.

Зловми�ника затримано, він перебуває у камері ізол�тора тимча�ового триманн�. Сто�овно нього порушено кримінальну �праву за уми�не знищенн� або пошкодженн� майна, �анкці� за такий злочин передбачає позбавленн� волі терміном від 3 до 15 років.

За матерiалами У�І��

Тут можете залишити �вої коментарі..

posted by fr.Yevhen @ 8:54, , links to this post

Від землетру�у в Китаї уже 68 516 загиблих

Кількі�ть загиблих у результаті землетру�у, �кий відбув�� 12 травн� в китай�ькій провінції Сичуань, зро�ла до 68 516 чоловік, повідомила в четвер, 29 травн�, пре�-канцел�рі� Держради К�Р. За її даними, на 12:00 пекін�ького ча�у 29 травн� чи�ло зниклих безві�ти �кладає 19 350 чоловік, чи�ло поранених - 365 399 чоловік, повідомило китай�ьке офіційне агент�тво Xinhua.

Водноча� у Китаї почали з'��овувати причин ма�ового руйнуванн� шкільних будинків у районі епіцентру землетру�у в провінції Сичуань 12 травн�.

“Це питаннÑ� дуже хвилює уÑ�Ñ–Ñ…, на нього звернули увагу наші керівники Ñ– дали чіткі вказівки розібратиÑ�Ñ�”, - заÑ�вив на брифінгу в четвер заÑ�тупник начальника держуправліннÑ� з контролю Ñ�кіÑ�Ñ‚ÑŽ Чжі Шупін.

Він зазначив, що в даний чаÑ� триває вивченнÑ� руїн, “Ñ�кщо виникають підозри в тому, що причинами руйнувань була низька Ñ�кіÑ�Ñ‚ÑŒ будівництва, то на міÑ�ці берутьÑ�Ñ� відповідні проби. Ð�изка проб будматеріалів у даний чаÑ� уже вивчаєтьÑ�Ñ�, виÑ�новки будуть зроблені піÑ�лÑ� завершеннÑ� доÑ�ліджень, додав чиновник.

Раніше повідомл�ло��, що �еред житлових будинків у районі землетру�у найбільше по�траждали �аме школи, що привело до багатоти��чних жертв �еред дітей.

Землетру� амплітудою 8 балів за шкалою Ріхтера відбув�� 12 травн� 2008 року, його епіцентр знаходив�� в провінції Сичуань. Цей землетру� �тав найбільшим у Китаї за о�танні 30 років. Загальне чи�ло по�траждалих від землетру�у і його на�лідків перевищує 45,61 млн чоловік, близько 15 млн чоловік пере�елено з зони лиха в безпечні райони.

У районах, �кі по�траждали від землетру�у, ведеть�� ма�штабна пошуково-р�тувальна операці�. �а мі�ці завалів працюють ти��чі китай�ьких вій�ькових. Під ча� р�тувальних робіт з-під завалів живими вит�гнуто 6 ти��ч 541 чоловік.

За матеріалами NEWSru.com

Тут можете залишити �вої коментарі..

posted by fr.Yevhen @ 8:51, , links to this post

За�ва Державного комітету України у �правах національно�тей та релігій

Держкомнацрелігій України ви�ловлює занепокоєнн� з приводу опублікованої на інтернет-�айті http://unso-obolon.livejournal.com «Запам'�тати в обличч�: чорний окупант Мрідула Гош». Пані Мрідула Гош є членом Ініціативи з питань збереженн� етнічної різноманітно�ті — мережі, що охоплює понад 30 міжнародних, державних та неур�дових організацій, а також пред�тавників низки по�оль�тв

та дипломатичних мі�ій в Україні, �кі �півпрацюють у питанн�х боротьби зі злочинами, �коєними на ра�овому грунті в Україні.

Державний комітет України у �правах національно�тей і релігій звернув�� до Служби безпеки України, Генеральної прокуратури, Міні�тер�тва внутрішніх �прав України із проханн�м надати правову оцінку ді�м о�іб, що розмі�тили �таттю к�енофоб�ького характеру. Україна, �к багатонаціональна держава, виховує �воїх громад�н у толерантному �тавленні до пред�тавників інших національно�тей. За даними В�еукраїн�ького перепи�у на�еленн� 2001 року, в Україні проживає близько 168 ти��ч громад�н інших країн.

Питанн� про недопущенн� викори�танн� за�обів ма�ової інформації з метою розпалюванн� ра�ової, національної та релігійної ворожнечі закріплене у �татті 3 Закону України «Про друковані за�оби ма�ової інформації (пре�у) в Україні», �таттею 2 Закону України «Про телебаченн� та радіомовленн�» та �таттею 46 Закону України «Про інформацію». З метою попередженн� розпов�юдженн� к�енофобії, ра�и�т�ької та анти�еміт�ької інформації через комп'ютерні �и�теми, у квітні 2005 року Україна підпи�ала Додатковий протокол до Конвенції про кіберзлочинні�ть, �кий �то�уєть�� криміналізації дій ра�и�т�ького та к�енофоб�ького характеру, здій�нених через комп'ютерні �и�теми.

Тут можете залишити �вої коментарі..

posted by fr.Yevhen @ 7:15, , links to this post

Станьте Ñ�півавтором “УкраїнÑ�ької Ð�втокефалії”
�ереда, 28 травн� 2008 р.

РедакціÑ� Ñ�айту Uaoc.Net запрошує уÑ�Ñ–Ñ… бажаючих долучитиÑ�ÑŒ до когорти творців Ñ�айту ”УкраїнÑ�ька Ð�втокефаліÑ�”. Ð’ планах нашої редакції розширеннÑ� тематики предÑ�тавлених матеріалів, більш вдоÑ�коналена Ñ�труктура, та зовÑ�ім новий підхід до подачі церковної інформації.

Ми зацікавлені в профе�ійній та неупередженій презентації церковних та і�торичних
матеріалів, заради чого готові на Ñ�воїх Ñ�торінках давати можливіÑ�Ñ‚ÑŒ виÑ�ловлювати Ñ�амі різноманітні поглÑ�ди. Тільки в діалозі можливо знайти Ñ–Ñ�тину. Тоталітаризм та Ñ�ектанÑ�тво у ПравоÑ�лав’Ñ— - це тоді, коли не Ñ�лухати, чи Ñ�лухати але не чути опонента. ДлÑ� наÑ� ваша думка дуже важлива.

Ви завжди можете подати �вій матеріал в редакцію, про�то наді�лавши його на електронну адре�у:

uaoc@uaoc.net

Приймають�� автор�ькі матеріали україн�ькою, ро�ій�ькою та англій�ькими мовами, з перевагою, зві�но, нашої рідної мови. Будемо раді вашій увазі, цікавим допи�ам, �татт�м та фото.

Ми Ñ�відомі того, що длÑ� багатьох наших авторів Ñ�правжній підпиÑ� під матеріалом був би рівноцінний кар’єрному Ñ�амогубÑ�тву. Розуміючи це ми ніколи не будемо публікувати імена авторів без Ñ—Ñ… на те згоди.

Тут можете залишити �вої коментарі..

posted by fr.Yevhen @ 13:13, , links to this post

Мер Тернопол� відвідав Пред�то�тел� У�ПЦ

Ð’ дні Ñ�вÑ�ткувань уÑ�ією повнотою УкраїнÑ�ької Ð�втокефальної ПравоÑ�лавної Церкви днів пам’Ñ�Ñ‚Ñ– Ñ�вÑ�тих рівноапоÑ�тольних МефодіÑ� Ñ– Кирила, учителів Ñ– проÑ�вітителів Ñ�ловÑ�нÑ�ьких, на адреÑ�у ПредÑ�тоÑ�телÑ� УÐ�ПЦ, Блаженнішого митрополита КиївÑ�ького Ñ– вÑ�ієї України МефодіÑ� надійшло багато вітань з нагоди тезоіменитÑ�тва Його БлаженÑ�тва.

Владику привітали найвищі о�оби Держави, Президент України, міні�три, члени дипломатичного корпу�у, депутати, науковці.

Багато вітань пролунало на адреÑ�у ПредÑ�тоÑ�телÑ� нашої Церкви від імені предÑ�тавників влади у регіонах. Так з привітаннÑ�ми митрополита МефодіÑ� відвідав мер міÑ�та ТернополÑ� Роман ЙоÑ�ипович ЗаÑ�тавний. У Ñ�воєму вітальному Ñ�лові Роман ЙоÑ�ипович виÑ�ловив глибоку радіÑ�Ñ‚ÑŒ з приводу Ñ‚Ñ–Ñ�ної Ñ– плідної Ñ�півпраці Ð�втокефальної Церкви та ТернопільÑ�ької міÑ�ької влади, та оÑ�обиÑ�тої Ñ‚Ñ–Ñ�ної дружби, що пов’Ñ�зує мера та ПредÑ�тоÑ�телÑ�.

В �вою чергу Його Блажен�тво, митрополит Мефодій ви�ловив под�ку за вітанн�, та побажав пану Роману подальших у�піхів та Божого благо�ловенн� на відповідільному по�ту. Владика завірив Тернопіль�ького мі�ького Голову у тому, що не дивл�чи�ь на молодий вік очільника мі�та у�і розумні тернопол�ни підримують прогре�тивні погл�ди мерії, і готові у�іл�ко помагати дл� того, щоб зробити Тернопіль ще кращим.

Пре�-�лужба Патріархії У�ПЦ, Uaoc.Net

Тут можете залишити �вої коментарі..

posted by fr.Yevhen @ 9:25, , links to this post

І�торі� трьох�отлітньої дружби. Тільки факти.

1703 – 1720 рр. – Ти��чі україн�ьких �ел�н та козаків були на�ильно зігнані на будівництво Петербурга і загинули від хвороб в тамтешніх болотах. 1704 р. -Придушенн� по�ланими Мо�ковією вій�ьками антиполь�кого пов�танн� Семена Палі� на правобережній Ру�и-Україні, �ка перебувала під окупацією Польщі.

1708 р. – Ма�ове знищенн� україн�ьких �іл та мі�т мо�ковітами ще до переходу гетьмана І. Мазепи на бік швед�ького корол� Карла ХІІ.

1708 Ñ€. – ЗруйнуваннÑ� Ñ�толиці Гетьманщини м. Батурина моÑ�ковÑ�ькими війÑ�ьками, Ñ�кі вирізали уÑ�Ñ–Ñ… мешканців Ñ�толиці та біженців (15 тиÑ�.), переважно жінок та дітей, церкви та міÑ�то пограбували, потім Ñ�палили. “Україна залита кров’ÑŽ, зруйнована грабунками й виÑ�влÑ�Ñ” Ñ�крізь Ñ�трашну картину варварÑ�тва переможців”, – доповідавфранцузький поÑ�ол у Париж (Ð’. Сергійчик. Кого зрадив гетьман Мазепа, К., 1991, Ñ�. 59).

1709 Ñ€. – Петро Кривавий видав поÑ�тійно діючий наказ Ñ�трачувати кожного запорожцÑ�. початок руйнуваннÑ� Січі. ПіÑ�лÑ� захопленнÑ� Січі моÑ�калі “…товариÑ�тву нашому голови обдирали. шиї на плахах рубали, вішали й інші
тиранÑ�ькі Ñ�мерті завдавали, Ñ�ких Ñ– в поганÑ�тві за Ñ�тародавніх мучителів не водилоÑ�Ñ� – не тільки тих, хто з товариÑ�тва, а й з домовин мертвих ченців викопували, голови їм відтинали, шкіру здирали й вішали”, – пиÑ�ав Ñ�амовидець, кошовий Стефаненко.

1713 Ñ€. – МоÑ�ковіÑ� наказом Петра Кривавого привлаÑ�нює Ñ�обі нашу назву РуÑ�ÑŒ – РоÑ�Ñ–Ñ�. У такий Ñ�поÑ�іб завжди ворожі до РуÑ�и-України моÑ�ковити, оÑ�нову Ñ�ких Ñ�кладали угро-фінÑ�ькі та тюркÑ�ькі племена, підміною понÑ�Ñ‚ÑŒ, тобто шахрайÑ�твом, привлаÑ�нюють Ñ�обі нашу тиÑ�Ñ�чолітню Ñ–Ñ�торичну та духовну Ñ�падщину (Грецька назва РуÑ�и звучить Ñ�к “РоÑ�Ñ–Ñ�”). “У вÑ�Ñ–Ñ… курантах (газетах) друкують державу нашу МоÑ�ковÑ�ькою, а цього ради звольте заÑ�терегти, щоб друкували РоÑ�ійÑ�ькою, про що й іншим по вÑ�Ñ–Ñ… дворах пиÑ�ано” (з розпорÑ�дженнÑ� поÑ�лу МоÑ�ковії у Копенгагені, 1713 Ñ€.). З цією метою длÑ� підкупу журналіÑ�тів та “дворів” була виділена значна Ñ�ума грошей. Ð�ле будучи штучною по відношенню до МоÑ�ковії, назва “РоÑ�Ñ–Ñ�” приживалаÑ�Ñ� дуже довго Ñ– ще за Катерини ІІ не мала прикметника в національному значенні. Лише в кінці 18 Ñ�Ñ‚. урÑ�дово запроваджена Ñ– національніÑ�Ñ‚ÑŒ “руÑ�кій”. Так отримали ми
“Ñ�таршого брата”, Ñ�кий вийшов на Ñ–Ñ�торичну арену на кілька тиÑ�Ñ�чоліть пізніше від “молодших братів” (Ю. Липа, Розподіл РоÑ�Ñ–Ñ—, Львів, 1995 Ñ€., Ñ�тор. 27-28).

1718 Ñ€. – МоÑ�ковити Ñ�палили архіви та книгозбірню Києво-ПечерÑ�ького монаÑ�тирÑ� (збиралаÑ�Ñ� понад 700 років). Ñ�ка витримала навали монголів, полÑ�ків, татар. “…чиÑ�ленна Ñ– найдавніша книгозбірнÑ�, зібрана Ñ– збагачена великим кнÑ�зем КиївÑ�ьким ЯроÑ�лавом Володимировичем Ñ– збережена в печерах від уÑ�Ñ–Ñ… ворожих нападів Ñ– руїн, але нині, …Ñ�еред добробуту Ñ– тиші полум’Ñ�м пожерта. Ð’ ній зберігалоÑ�ÑŒ багато тиÑ�Ñ�ч рукопиÑ�них Ñ– вÑ�ілÑ�ких дорогоцінних мануÑ�криптів, пиÑ�аних різними мовами, Ñ– багато з-поміж них такими, що й ученим тодішнім мужам не були відомі, а оÑ�обливо вÑ�Ñ– запиÑ�ки й документи щодо Ñ–Ñ�торії правліннÑ� Ñ�лов’Ñ�нÑ�ьких племен та царів Ñ�тоÑ�увалиÑ�ÑŒ” (”ІÑ�торіÑ� РуÑ�ів”, Ñ�Ñ‚… 303-304, вид. 1956 Ñ€.).

1720 Ñ€. – Указ Петра Кривавого про заборону друкувати в РуÑ�и-Україні будь-Ñ�кі книги, крім церковних, Ñ�кі необхідно “длÑ� повного узгодженнÑ� з моÑ�ковÑ�ькими, з такими ж церковними книгами Ñ�правлÑ�ти…, щоб ніÑ�кої різниці Ñ– ніÑ�кого окремого наріччÑ� в них не було”.

1721 Ñ€. – Ð�аказ про цензуруваннÑ� українÑ�ьких книжок. Ð�акладені штрафи на КиївÑ�ьку та ЧернігівÑ�ьку друкарні за книги “не во вÑ�ем Ñ� велороÑ�Ñ�ийÑ�кими Ñ�ходные”. ЗнищеннÑ� ЧернігівÑ�ької друкарні.

1722 – 1727 рр. – Перше �ка�уванн� гетьман�тва і утворенн� Малоро�ій�ької колегії під керівництвом мо�ков�ького генерала.

1729 р. – �аказ Петра ІІ про перепи�анн� в Україні державних по�танов та розпор�джень з україн�ької на мо�ков�ьку мову.

1734 – 1740 рр. – Друге �ка�уванн� гетьман�тва і утворенн� Гетьман�ького Ур�ду під керівництвом мо�ков�ького намі�ника.

1735 р. – Придушенн� мо�ков�ькими вій�ьками антиполь�кого пов�танн� Верлана на окуповані Польщею Правобережній Ру�и-Україні.

1737 Ñ€. – МоÑ�ковÑ�ький наміÑ�ник у Києві арештував КиївÑ�ький магіÑ�трат, забрав Ñ– відіÑ�лав до Петербургу грамоти з привілеÑ�ми м. Києву, Ñ�подіваючиÑ�ÑŒ, що українці забудуть про Ñ�вої права, бо “Ñ�Ñ�ылатьÑ�Ñ� им в вольноÑ�Ñ‚Ñ�Ñ… будет не на что”.

1750 р. – Придушенн� мо�ков�ькими вій�ьками антиполь�ького пов�танн� гайдамаків на окупованій Польщею Правобережній Ру�и-України.

1752 р. – �а землі запорізьких козаків між річками Дніпром та Синюхою Мо�кові� указом від 18 жовтн� �творює �ово�ербію і заборон�є там �елити�� українц�м. Україн�ькі �ел�ни му�или покинути �вої угідд�. В 1760 році українц�м було заборонено також �елити�� у �лободах за межами �ово�ербії.

1753 р. – Указ про заборону викладанн� україн�ькою мовою в Києво-Могил�н�ькій академії.

1755, 1766, 1775, 1786 рр. – Заборона Петербурзького Синоду друкувати україн�ькі книжки.

1762 – 1763 рр. – МоÑ�ковÑ�ька царицÑ� Катерина ІІ, німкенÑ� за походженнÑ�м (Ñ—Ñ— Ñ�правжнє ім’Ñ� СофіÑ� Фредеріка Ð�вгуÑ�та), видала два маніфеÑ�ти про іноземну колонізацію РуÑ�и-України: вербувалиÑ�Ñ� Ñ�ерби, болгари, молдавани, німці з ПруÑ�Ñ�Ñ–Ñ—, Ð�вÑ�трії та інших кран. ІноземцÑ�м надавали по 65 деÑ�Ñ�тин землі на душу, звільнÑ�ли від податків. Українці зобов’Ñ�зані були безплатно виділÑ�ти підводи длÑ� перевезеннÑ� Ñ�воїх майбутніх поміщиків.

“Запорозька землÑ� німіла від наруги, кривди Ñ– болю. Як чорні ненаÑ�итні круки зліталиÑ�Ñ� Ñ�юди поміщики й генерали, Ñ�ановники й німці-чужинці. Ð�а козацькії могили… Ð�а козацьку кров… (Ðœ. Киценко. ХортицÑ� в героїці Ñ– легендах. ДніпропетровÑ�ьк, “Січ”, 1991, Ñ�тор. 70).

1764 р. – Третє �ка�уванн� гетьман�тва і утворенн� Малоро�ій�ької Колегії під керівництвом мо�ков�ького намі�ника.

1764 Ñ€. – ІнÑ�трукціÑ� Катерини ІІ кнÑ�зю О. Ð’’Ñ�земÑ�ькому про моÑ�ковщеннÑ� України, Прибалтики, ФінлÑ�ндії та Смоленщини: “Ñ�кщо розумні люди будуть поÑ�тавлені начальниками цих провінцій. Коли ж в Україні не буде гетьмана, то треба намагатиÑ�Ñ�, щоб чаÑ� Ñ– назва гетьманів зникла…”

1765 р. – Ліквідаці� мо�ков�ькою владою козацького у�трою Слобожанщини.

1768 Ñ€. – ПридушеннÑ� моÑ�ковÑ�ькими війÑ�ьками антипольÑ�кого повÑ�таннÑ� на правобережній РуÑ�и-Україні під проводом Гонти Ñ– ЗалізнÑ�ка, відомого під назвою “Коліївщина”, піÑ�лÑ� підÑ�тупного Ñ– зрадницького захопленнÑ� моÑ�калÑ�ми, Ñ�кі воювали з полÑ�ками, його керівників: моÑ�каль полковник Гур’єв, виконуючи завданнÑ� Ñ�таршого моÑ�калÑ� Кречетнікова, з’Ñ�вивÑ�Ñ� до повÑ�танців з полком донÑ�ьких козаків Ñ�к Ñ�пільник у боротьбі з лÑ�хами, увійшов у дружбу з ватажками повÑ�таннÑ�, влаштував веÑ�елу пиÑ�тику, а темної ночі з шоÑ�того на Ñ�ьоме липнÑ�
підÑ�тупно перев’Ñ�зав у Ñ�воєму наметі Ñ�таршину Ñ– захопив у табір 900 повÑ�танців. МоÑ�калі та лÑ�хи киÑ�ми били українців до оголеннÑ� кіÑ�ток, з живих здирали шкіру, палили, Ñ�аджали на палі, четвертували.

Ліквідаці� україн�ької Гетьман�ької держави на Правобережжі.

1769 Ñ€. – Указ моÑ�ковÑ�ького “Ñ�вÑ�щенного Синоду” про заборону друкуваннÑ� українÑ�ьких букварів, вилученнÑ� Ñ—Ñ… та українÑ�ьких церковних книг у наÑ�еленнÑ�.

1775 Ñ€. – ПідÑ�тупний напад моÑ�ковÑ�ьких війÑ�ьк на Запорізьку Січ Ñ– зруйнуваннÑ� Ñ—Ñ— піÑ�лÑ� допомоги запорожців моÑ�калÑ�м у моÑ�ковÑ�ько-турецькій війні 1768 – 1774 рр. ПограбуваннÑ� козаків, захопленнÑ� Ñ—Ñ… майна та виÑ�илка багатьох з них у Сибір. ЗакриттÑ� українÑ�ьких шкіл при полкових канцелÑ�ріÑ�Ñ…. ДвадцÑ�тип’Ñ�тирічне ув’Ñ�зненнÑ� на Соловках кошового гетьмана Петра КалнишевÑ�ького.

“… в травні 1775 Ñ€. рада “при виÑ�очайшему Дворі” поÑ�тановила: “иÑ�требить кошевых казаков как гнездо их Ñ�воевольÑ�тва”… Близько 40 полків загальною кількіÑ�Ñ‚ÑŽ Ñ�то тиÑ�Ñ�ч чоловік оточили Запорозьку Січ. І це тоді,
коли за вказівкою того ж царÑ�ького командуваннÑ� значна чаÑ�тина козаків перебувала далеко від коша…” (Ðœ. Киценко, Ñ�тор. 64).

1777 р. – План ви�еленн� крим�ьких татар з Криму, українців – з України, а на обжиті ними мі�ц� пере�еленн� мо�ковітів з Мо�ковії. �а здій�ненн� цього плану �. Суворов за лічені дні ви�елив з півдн� України 32 ти��чі душ чоловічої �таті.

1780 р. – Спаленн� книгозбірні Києво-Могил�н�ької академії, щоб збирала�� понад 150 років і була однією з найбагатших бібліотек Ру�и-України.

1781 р. – Знищенн� решток козацького �амовр�дуванн� на Лівобережжі та запровадженн� загальномо�ков�ької �и�теми управлінн� в 1783 р.

1780 – 1783 рр. – Перше закріпаченн� україн�ьких �ел�н на окупованих Мо�ковією земл�х Ру�и-України (Порівн�йте: в 1771 р. у Криму татари �ка�ували раб�тво).

1784 р. Переведенн� викладанн� у Києво-Могил�н�ькій академії на мо�ков�ьку мову.

1786 Ñ€. – За розпорÑ�дженнÑ�м Синоду київÑ�ький митрополит наказав, аби в уÑ�Ñ–Ñ… церквах дÑ�ки та Ñ�вÑ�щенники читали молитви та правили Ñ�лужбу “голоÑ�ом, Ñ�войÑ�твенным роÑ�Ñ�ийÑ�кому наречию”. Те ж Ñ�аме було заведене Ñ– в школах
Ру�и-України.

1793 р. – Мо�калі придушили пов�танн� в �елі Турбаї і жор�токо розправили�� з �ел�нами: понад два де��тка �ел�н померли, не витримавши катувань, або були роз�тріл�ні, решту пі�л� покаранн� батогами ви�лали до Сибіру або в інші губернії

(Далі буде..)

Джерело: Ð�.Куліш “Книга пам’Ñ�ти українців”

Тут можете залишити �вої коментарі..

posted by fr.Yevhen @ 8:59, , links to this post

Билан: победить на Евровидении мне помог Бог

Певец Дмитрий Билан �читает, что победил на "Евровидении-2008" во многом благодар� молитвам к Богу. "Хочу �казать, что � �ходил в храм Св�того Саввы за день до полуфинала. Храму 80 лет, там потр��ающа� �нергетика. Об �том, может быть, не говор�т… В общем, в момент нашего вы�туплени� кое-что �то�ло на �цене и в гримерке", - ра��казал он в интервью

, опубликованном в �реду в газете "Ком�омоль�ка� правда".

По �ловам продю�ера Д.Билана Яны Рудков�кой, в гримерке певца горела �веча - та, котора� была и на �цене у б�к-вокала, - �ообщил "Интерфак�-Религи�" .

"Она горела даже во врем� голо�овани�. Мы ее не тушили", - ра��казал певец.

В �вою очередь венгер�кий �крипач Эдвин Мартон, который принимал уча�тие в номере Д.Билана, признал��, что до вы�туплени� молил�� в католиче�кой церкви.

Тут можете залишити �вої коментарі..

posted by fr.Yevhen @ 8:32, , links to this post

Міжнародно-правові за�ади захи�ту права на �вободу думки, �ові�ті та релігії

Право на �вободу думки, �ові�ті та релігії є одним із за�адничих і невід'ємних прав людини, �кому гарантуєть�� міжнародний захи�т. Механізм його реалізації на міждержавному рівні розкритий в чи�ленних міжнародно-правових актах, зокрема у Загальній декларації прав людини 1948 р., Міжнародному пакті про громад�н�ькі та політичні права 1966 р., Декларації про ліквідацію в�іх форм нетерпимо�ті і ди�кримінації на о�нові релігії або переконань 1981 р.,

Декларації про права о�іб, що належать до національних або етнічних, релігійних або мовних меншин 1992 р., європей�ьких регіональних правових актах.

Кожному гарантуєть�� право на �вободу думки, �ові�ті та релігії. При цьому �лід зауважити, що людина в даному випадку з точки зору міжнародного права ви�тупає лише де�тинатором його норм, і не є �уб'єктом права. О�новні обов'�зки покладають�� на держави, що пов'�зано із �пецифічною �ферою регулюванн�. Держави приймають зобов'�занн� гарантувати �уб'єктам національного права певний об��г прав і �вобод.

Так, право на �вободу думки, �ові�ті та релігії розкриваєть�� через р�д індивідуальних і колективних �вобод (мати або приймати релігію або переконанн� за �воїм вибором, �повідувати �вою релігію або переконанн� одноо�ібно або разом з іншими, у публічному або приватному пор�дку, у відправленні культу, виконанні релігійних або ритуальних обр�дів і вчень).

Будучи �уто індивідуальним, це право набуває колективного виміру при наданні людині �вободи �повідувати �вою релігію і ви�ловлювати �вої переконанн� не тільки одноо�ібно, але й разом з іншими. �айча�тіше така �вобода реалізуєть�� шл�хом об'єднанн� громад�н дл� �пільного задоволенн� �воїх релігійних потреб у відповідні релігійні організації. Цей проце� і викликав необхідні�ть розширенн� кола �вобод, �кі включає право на �вободу думки, �ові�ті та релігії, і їх нормативного закріпленн� на міжнародному рівні. Так, �кщо �т. 18 Міжнародного пакту про громад�н�ькі і політичні права передбачає лише можливі�ть колективного �повідуванн� �воєї релігії і ви�ловленн� переконань, то Деклараці� про ліквідацію в�іх форм нетерпимо�ті і ди�кримінації на о�нові релігії або переконань пор�д з традиційним формулюванн�м цього права мі�тить незвичайний, але до�ить дієвий перелік �вобод, �кі вход�ть до права на �вободу думки, �ові�ті та релігії (�т.6 Декларації). Ці �вободи �то�ують��, перш за в�е, колективного виміру цього права, тобто о�новними де�тинаторами цих норм є громад�ни �к члени релігіних об'єднань.

Водноча� �лід звернути увагу на юридичну природу міжнародно-правових актів, �кі мі�т�ть норми, що �тали о�новою �оціально значущої ді�льно�ті релігійних організацій. Якщо гаранті� реалізації права на �вободу думки, �ові�ті та релігії, закріплена Міжнародним пактом про громад�н�ькі та політичні права є нормою, обов'�зковою до виконанн� державами, що підпи�али, або приєднали�� до цього пакту, а відтак його невиконанн� може бути відповідним чином о�каржене, то норми Декларації про ліквідацію в�іх форм нетерпимо�ті і ди�кримінації на о�нові релігії або переконань є за юридичною природою іншими. Вони кон�татують �пільну позицію держав-членів ОО�, що проголо�ували за її прийн�тт�, з певного кола питань, проте не покладають на держави-уча�ниці жодних обов'�зків. Кожна з них реалізує ці норми, виход�чи з реалій внутріполітичного житт� і �лідуючи на�тановам чинного внутрішнього законодав�тва, обов'�зковим є лише дотриманн� гарантованого мінімума �вобод.

Разом з тим в �уча�ному міжнародному праві визначені і під�тави, на �ких може бути обмежена реалізаці� права на �вободу думки, �ові�ті та релігії. Так, до них відно��ть�� здій�ненн� о�новних прав і �вобод інших о�іб, захи�т національної безпеки, громад�ького пор�дку, охорони здоров'� та морально�ті на�еленн� в рамках, в�тановлених національним законодав�твом.

Чинне законодав�тво України про �вободу �ові�ті та релігійні організації ( у розумінні комплек�ного міжгалузевого ма�иву норм) в різному об��зі мі�тить гарантії �вобод, �кі вход�ть до права на �вободу думки, �ові�ті та релігії.

Юлі� Фи�ун, кандидат юридичних наук
�пеціально дл� Uaoc.Net

Тут можете залишити �вої коментарі..

posted by fr.Yevhen @ 1:40, , links to this post

РоÑ�ійÑ�ьке подвір’Ñ� в Софії перейшло на новоюліанÑ�ький календар
вівторок, 27 травн� 2008 р.

Ð�овий наÑ�тоÑ�тель подвір’Ñ� РоÑ�ійÑ�ької ПравоÑ�лавної Церкви в Софії ігумен ІÑ�идор (Мінаєв) відмовивÑ�Ñ� від практики, що заведена на подвір’Ñ—, відзначати великі церковні Ñ�вÑ�та двічі, за новим Ñ– за Ñ�тарим Ñ�тилем. Відтепер вони будуть Ñ�вÑ�ткуватиÑ�Ñ� тільки один раз відповідно до нового Ñ�тилю (новоюліанÑ�ького календарÑ�), повідомлÑ�Ñ” Ñ�айт «Двері.Бг».

Отець ІÑ�идор заÑ�вив, що в роÑ�ійÑ�ькому храмі в ім’Ñ� Ñ�вÑ�тителÑ� МиколаÑ� ЧудотворцÑ� варто звершувати богоÑ�лужіннÑ� за календарем, Ñ�кого дотримуєтьÑ�Ñ� БолгарÑ�ька ПравоÑ�лавна Церква — Ñ�к благоÑ�ловили СвÑ�тійші Патріархи Ð�лекÑ�ій Ñ– МакÑ�им.

«ПитаннÑ� церковного календарÑ� не Ñ” догматичним. Ð�а БолгарÑ�ькому подвір’Ñ— в МоÑ�кві Ñ�лужать за Ñ�тарим календарем, Ñ�к Ñ– у вÑ�ій РоÑ�Ñ–Ñ—. Ð�е бачу Ñ�енÑ�у відзначати те Ñ�аме Ñ�вÑ�то двічі», - заÑ�вив отець ІÑ�идор.

�овий на�то�тель зізнав��, що ніколи раніше не дотримував�� нового �тилю, тому що був на �лужінні в Ро�ії і Єру�алимі, але �подіваєть�� звикнути. Ігумен І�идор повідомив про �воє рішенн� парафі�нам і по��нив їм значенн� змін: поєднанн� двох календарів �причинить велику плутанину й виникненн� непорозумінь при звершенні бого�лужінн� в храмі.

Тут можете залишити �вої коментарі..

posted by fr.Yevhen @ 23:19, , links to this post

Молдованки порушили �покій афон�ьких ченців

Четверо молдованок випадково порушили заборону й виÑ�адилиÑ�Ñ� на грецькому півоÑ�трові Ð�фон, де Ñ–Ñ�нують 20 правоÑ�лавних монаÑ�тирів Ñ– куди з 1060 року не Ñ�тупала нога жінки, повідомлÑ�Ñ” «Бі-бі-Ñ�і». ПеребуваннÑ� не лише оÑ�іб жіночої Ñ�таті, але навіть Ñ– Ñ�амок Ñ�війÑ�ьких тварин на Ð�фоні Ñ�трого заборонено. За переказом, навіть птахи не в’ÑŽÑ‚ÑŒ тут гнізд Ñ– не виводÑ�Ñ‚ÑŒ пташенÑ�Ñ‚.

Чотири жінки розповіли поліції, що приплили з Туреччини. Вони заплатили 6300 доларів двом українц�м, �кі орґанізовують незаконні перевезенн� міґрантів. Про те, що закон заборон�є перебуванн� жінок у цій ча�тині Греції, вони, за їхніми �ловами, не знали.

За �ловами одного поліцей�ького, ченці пробачили порушниць їх провину.

Група із чотирьох громад�нок Молдови віком від 27 до 32 років і одного чоловіка, також з Молдови, була ви�влена мешканц�ми мона�тир� на території �фона в неділю ввечері. Ченці викликали поліцію.

“Вони Ñ�казали поліцейÑ�ьким Ñ– ченцÑ�м, що дуже шкодують про те, що трапилоÑ�Ñ�, але не могли знати, що Ñ�тупили на заборонену територію”, - повідомив аґентÑ�тву «Ройтер» офіцер поліції. “Їх проÑ�тили”, - додав він. За грецьким законодавÑ�твом, порушеннÑ� заборони може каратиÑ�Ñ� позбавленнÑ�м волі терміном до одного року.

Гора �фон вважаєть�� оплотом право�лавного хри�ти�н�тва. Тут перебуває Івер�ька ікона Божої Матері, копії �кої перебувають у Ро�ії й шанують�� вір�нами �к чудотворні. В 1060 році імператор Візантії Ко�т�нтин Мономах видав указ, що заборон�є жінкам приїжджати на �фон, щоб позбавити право�лавних ченців від �поку�.

Тут можете залишити �вої коментарі..

posted by fr.Yevhen @ 22:09, , links to this post

Греці� вважає неприйн�тними за�ви Македон�ької Право�лавної Церкви

ГреціÑ� вважає “абÑ�олютно неприйнÑ�тними” заÑ�ви, зроблені в Римі главою невизнаної в правоÑ�лавному Ñ�віті МакедонÑ�ької ПравоÑ�лавної Церкви архієпиÑ�копом Стефаном, що назвав Салоніки “рідним міÑ�том македонців”. Про це, Ñ�к повідомила 26 травнÑ� преÑ�-Ñ�лужба МЗС Греції, заÑ�вила мініÑ�Ñ‚Ñ€ закордонних Ñ�прав Греції Дора БакоÑ�нні.

“Ці винÑ�тково провокаційні й абÑ�олютно неприйнÑ�тні заÑ�ви, зроблені в приÑ�утноÑ�Ñ‚Ñ– прем’єр-мініÑ�тра колишньої югоÑ�лавÑ�ької реÑ�публіки Македонії, доводÑ�Ñ‚ÑŒ, по-перше, правильніÑ�Ñ‚ÑŒ аргументів, позицію й політику Греції, що наполÑ�гає на необхідноÑ�Ñ‚Ñ– вирішити питаннÑ� про Ñ—Ñ— назву”. “По-друге, доти, поки дана проблема буде залишатиÑ�Ñ� невирішеною, вона буде знарÑ�ддÑ�м заÑ�тарілі й Ñ–Ñ�торично необґрунтованого ірредентизму (руху за звільненнÑ� рідної території), що предÑ�тавлÑ�Ñ” небезпеку длÑ� регіонального Ñ�півробітництва й Ñ�табільноÑ�Ñ‚Ñ– в непроÑ�тому регіоні Балкан”, - Ñ�казала БакоÑ�нні.

Македон�ька Право�лавна Церква (МПЦ) була �творена в порушенн� канонів у Юго�лавії в роки правлінн� Тито за рахунок відділенн� трьох митрополій від Серб�ької Право�лавної Церкви без її згоди. Сербі� визнає Македонію й македон�ьку мову, але не визнає МПЦ, «�амочинну» автокефалію, що була проголошена в 1960 році.

Джерело: ІТ�Р-Т�РС/Uaoc.Net

Тут можете залишити �вої коментарі..

posted by fr.Yevhen @ 3:37, , links to this post

Цей день в і�торії: 27 травн� 1753 року

В цей день 27 травн� 1753 року завершило�ь будівництво �ндріїв�ької церкви у м.Києві. Перлина бароко — �ндріїв�ька церква закладена 1744 р. в зв`�зку з приїздом імператриці Єлизавети I до Києва. Зведена 1749 — 1754 рр. за проектом В. В. Ра�треллі на �ндріїв�ькій горі, на початку �ндріїв�ького узвозу (назва від �ндрі� Первозванного). Це єдина в Україні збережена робота архітектора.

Будівництвом керував зодчий І. Мічурін. ВиÑ�ота церкви — 60 м (без Ñ�тилобату — 40), довжина — 30 м, ширина — 23 м. Однокупольний храм з п`Ñ�тиглавим завершеннÑ�м має форму хреÑ�та, в кутах Ñ�кого розміщені декоративні вежі на маÑ�ивних Ñ�товпах, що відіграють роль Ñ�воєрідних контрфорÑ�ів. Зовні контрфорÑ�и прикрашені пілÑ�Ñ�трами й прикриті трьома парами колон з капітелÑ�ми корінфÑ�ького ордену. До Ð�ндріївÑ�ької церкви з боку вулиці ведуть круті чавунні Ñ�ходи. Ð’Ñ�Ñ� маÑ�а церкви Ñ�пираєтьÑ�Ñ� на двоповерховий будинок-Ñ�тилобат з віÑ�ьмома кімнатами на кожному поверÑ�Ñ–, Ñ�тіни Ñ�кого Ñ�влÑ�ÑŽÑ‚ÑŒ Ñ�обоÑ